Весна розквітла,наче казка

І сяє сонцем височінь небес.

Вітаєм з світлим святом Пасхи!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Горять свічки,зорять ікони

Земля в молитві до небес.

Христос Воскрес!-лунають дзвони,

Дзвенять-Воістину Воскрес!

Бажаю щастя й злагоди в родині

Та благодаті Божої з небес,

І хай по всій лунає Україні:

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!!!!

 

Писанкарство

25.04.2013 у нашій бібліотеці відбувася майстер-клас по писанкарству. Ми поринули в історію писанки і кожен з нас намагався створити свою неповторну писанку.

Чисте гладкофарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християнства. У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього Всесвіту. Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов'язують виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями (страстями Христа) тощо.

 

Зважаючи на фізичні особливості шкаралупи яйця, середньовічні писанки до наших днів не збереглися. Однак масове розписування яєць в Україні існувало протягом століть. У XIX ст. писанкарство у різних художніх варіантах побутувало на всій території України, про що свідчать давні колекції українських писанок у музеях Києва, Лубен, Львова, Кракова, Варшави, Брно та ін.

Писанки виготовляли навесні, перед Паскою, сільські дівчата і жінки, монастирські ченці й іконописці, міські панночки, пекарі та ін. Тому й техніка декорування' різнилася. На селі яйця фарбували в один колір, інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували у кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів — наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо. Писанки переважно виготовляли для себе і лише зрідка для продажу на ярмарку.

У 60-х роках у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва й національної культури відновилося й писанкарство. У Косові, Коломиї та Вижниці навесні, перед Великодніми святами, народні майстри продавали писанки на ярмарках. Так стихійно виник писанкарський промисел, проте спочатку він не сягав далі Прикарпаття. У 70—80-х роках писанки як твори народного мистецтва експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок.

Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Писанки продаються на ярмарках, у художніх салонах. Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка в світі є символом нашого народу.



Зустріч з лікарем-фітотерапевтом

 

17 квітня 2013 року відбулась зустріч з лікарем-фітотерапевтом. Присутні мали змогу отримати цікаву інформацію про трави, ефірні масла та аромотерапію загалом. Дізнались переваги і недоліки рослинних ліків та способи виготовлення фітопрепаратів.

 

 

 

      Фітотерапія як одна з найбільш стародавніх медичних наук, зберігає в собі знання про цілющу силу рослин і з успіхом застосовує їх у лікуванні хвороб. Лікування травами ефективно і практично не має протипоказань. Стародавні травники говорили: «у лікаря є три знаряддя — слово, рослина і ніж».

 Способи виготовлення фітопрепаратів залежать від того, яка частина рослини при цьому використовується.
У одних рослин використовують тільки листя, в інших — квітки, у третіх — коріння. У різних травах вміст активних речовин і мікроелементів змінюється в залежності від ареалу їх зростання та сезону року.

Наприклад, бруньки і кору дерев збирають ранньою весною, а трави — на початку їх цвітіння, коли в рослинах міститься найбільша кількість корисних речовин.

В залежності від виду розчинника фіто екстракти можуть бути як спиртовими, так і на водній основі. Вибір розчинника істотно впливає на лікувальні властивості одержуваного препарату: наприклад, масляна витяжка з трави сухоцвіту діє як ранозагоювальне, містить багато каротиноїдів, водна витяжка має гіпотензивну дію за рахунок вмісту в ній флавоноїдів.

Найчастіше в фітотерапії використовуються не настої окремо взятих рослин, а трав’яні збори, це дозволяє збільшити дієвість тих чи інших трав.

Ефірні олії широко використовуються не лише в медицині і ветеринарії, а й у народному господарстві — в харчовій, консервній, пар-фюмерній промисловості.

Одним з основних переваг лікування травами є отримання оздоровлюючого впливу не тільки на окремий орган, а й на організм в цілому.

Зачіска в бібліотеці

           6 березня 2013 року в нашій філії пройшов майстер-клас перукарського мистецтва, де всі бажаючі переглядали віртуальні майстер-класи і наочні, задавали запитання професіоналам і ставали красунями.
 

 

 

Витоки перукарського мистецтва беруть свій початок з глибокої стародавності. Відомо, що вже за 2-3 тисячі років до нової ери нашим предкам було властиво прикрашати свою зовнішність зачісками. Проходили століття, поступово людина вносила в створювані нею предмети, у тому числі в зачіску, свої уявлення про красу, що відбивають і її індивідуальний смак, і загальний естетичний ідеал, властивий конкретній епосі. Але одяг і зачіска являються також явищами утилітарними й соціальними. У різних народів сформувався свій стиль і певні традиції, пов'язані із природними умовами країни й положенням людини в суспільстві.

В моді завжди існували певні закони, але є одна азбучна істина, який підкоряється сучасна мода.

Мода модою, який би вона не була, але зачіску й стиль кожна людина може підібрати індивідуально. Щоб бути гарним і модним щодня, необхідно почувати себе комфортно довгий час, а не тільки в день відвідування перукарні.



    Дорогі працівники та користувачі бібліотек!

   
         У цей день професійного свята наше суспільство віддає данину шани подвижникам бібліотечної справи, людям, які присвятили своє життя служінню народу, книзі, знанням. ХХІ століття, визнавши одним із своїх головних пріоритетів вільний обмін і доступ до інформації, об’єктивно поставило професію бібліотекаря у перший ряд найнеобхідніших і актуальних.
        Сердечно вітаю Вас із святом, бажаю нових творчих досягнень, міцного здоров’я, особистого щастя Вам і Вашим родинам!

ВІТАЄМО УСІХ З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!!!

16 липня в 1991 році, уперше було відзначено День Незалежності України.  В 1990 році 6 липня – Верховна Рада Української РСР прийняла ухвалу Декларації про державний суверенітет України. Також, в той же день 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила ще один документ – постанову «Про День проголошення незалежності України». У цьому документі зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року.

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ПОСТАНОВЛЯЄ:

Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».

Через деякий час в тому ж 1991 році 18 червня, були внесені відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, після чого, в переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня – День Незалежності України».

Так як 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила цей Акт про проголошення незалежності України, виникла потреба змінити дату святкування цього Дня. З цього приводу 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову „Про День Незалежності України”. У ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. На Всеукраїнському референдумі ще в 1991 році, 1 грудня було підтверджено святкування Дня Незалежності України.

 Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ:

 1. Вважати день 24 серпня Днем Незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність.

Згідно з цим, 5 червня 1992 року Верховна Рада України винесла постанову: у частині першій статті 73 Кодексу законів про працю України слова «16 липня - День Незалежності України» замінити словами «24 серпн – День Незалежності України». З цього приводу День Незалежності України щороку відзначається 24 серпня.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України. У цьому документі говорилося: „Виходячи Із смертельної небезпеки, яка нависла було над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення".

За цей Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На карті, світу постала нова самостійна держава - Україна, яку потім визнали всі країни світу.

Акт проголошення незалежності України

 Акт проголошення незалежності України, вміщений у бюлетень для голосування на всеукраїнському референдумі, жовтень 1991 р.

Акт проголошення незалежності України – документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року, яким проголошено незалежність України та створення самостійної держави – України. Після цього Українська Радянська Соціалістична Республіка, перестала існувати юридично.

 Верховна Рада України

 Постанова Верховної Ради Української РСР про проголошення незалежності України

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ПОСТАНОВЛЯЄ:

Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови уряду та інші акти Законодавства республіки.

1 грудня 1991 року провести республіканський референдум й підтвердження акту проголошення незалежності.

Голова Верховної Ради. Української РСР

Л. Кравчук

22 серпня 1991 року, м. Київ.

Вечір-зустріч з відомими українськими письменницями 

Ірен Роздобудько та

Галиною Вдовиченко

 Ігор Жук вперше публічно виконав свою нову пісню "Блюз кавового фусу" - завдяки цим поетичним рядкам він цього року посів друге місце у конкурсі "Коронація слова" у номінації "Співана поезія".

 Галина Вдовиченко відкриває слухачам вулицю Хуторівку по-новому. Це вулиця, яка змінюється на очах, і все більше стає подібною, як описано в романі Г.Вдовиченко "Пів'яблука".

 Найактивніша шанувальниця творчості Ірен Роздобудько.