14.06.2013 в нашій бібліотеці відбувся

каскад інформаційних повідомлень 

до 440-річчя з часу заснування
Львівської друкарні І. Федорова

1573 р. Іван Федоров заснував у Львові одну з перших українських друкарень. Дослідники припускають, що, скоріш за все, вона була організована на вул. Краківській, 4. А деякі історики навіть вважають, що І. Федоров привіз до Львова вже готову друкарню з білоруського Заблудова, де він працював до того. Проте друкарська справа вимагала значних коштів, частину яких Федорову вдалося залучити від львівських міщан, передміщан та окремих представників духовенства. Саме з ними він узгодив і першу книгу, яка вийшла у друкарні у 1574 р., - «Апостол». Вона стала першим відомим виданням, надрукованим на українських землях. На думку істориків, її тираж склав не менше 1000 примірників. На відміну від московського «Апостола», у новій книзі друкар використав загальноприйнятий на той час український правопис. Окрім того, саме на львівському «Апостолі» була вперше виконана друкарська марка майстра. У післямові «Апостола» І. Федоров розповів про свій друкарський досвід у Москві та Литві, а також написав і про роботу у Львові. Того ж року у галицькій столиці вийшла ще одна книга І. Федорова – «Буквар». Він став першим українським підручником з граматики старослов’янської мови. Проте у 1575 р. друкар їде зі Львова, а в 1576 р. в Острозі починається новий етап його професійної діяльності. Саме в Острозькій друкарні І. Федоров видав першу повну Біблію старослов’янською мовою. Помер видатний друкар 15 грудня 1583 р.

16.05.13 о 12.30 в бібліотеці-філії №33

пройшов масовий захід

 "Таємниці письменницьких шухляд"

 

Перед читачами бібліотеки та учнями 3-го класу школи "Первоцвіт" виступив поет-пісняр Зеновій Филипчук. В атмосфері дружнього спілкування письменник читав свої вірші, виконав під акомпонемент гітари дитячі пісні. Розповів юним слухачам про шкідливість паління та алкоголю. Прочитав відривки з нової книги "Не будь ображайкою".

 

 





Бібліотека запрошує

16 травня о 12.30

В рамках циклу "Таємниці письменницьких шухляд"

відбудеться зустріч із знаним львівським поетом-бардом

Зеновієм Филипчуком

Весна розквітла,наче казка

І сяє сонцем височінь небес.

Вітаєм з світлим святом Пасхи!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Горять свічки,зорять ікони

Земля в молитві до небес.

Христос Воскрес!-лунають дзвони,

Дзвенять-Воістину Воскрес!

Бажаю щастя й злагоди в родині

Та благодаті Божої з небес,

І хай по всій лунає Україні:

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!!!!

 

Писанкарство

25.04.2013 у нашій бібліотеці відбувася майстер-клас по писанкарству. Ми поринули в історію писанки і кожен з нас намагався створити свою неповторну писанку.

Чисте гладкофарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християнства. У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього Всесвіту. Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов'язують виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями (страстями Христа) тощо.

 

Зважаючи на фізичні особливості шкаралупи яйця, середньовічні писанки до наших днів не збереглися. Однак масове розписування яєць в Україні існувало протягом століть. У XIX ст. писанкарство у різних художніх варіантах побутувало на всій території України, про що свідчать давні колекції українських писанок у музеях Києва, Лубен, Львова, Кракова, Варшави, Брно та ін.

Писанки виготовляли навесні, перед Паскою, сільські дівчата і жінки, монастирські ченці й іконописці, міські панночки, пекарі та ін. Тому й техніка декорування' різнилася. На селі яйця фарбували в один колір, інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували у кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів — наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо. Писанки переважно виготовляли для себе і лише зрідка для продажу на ярмарку.

У 60-х роках у зв'язку з посиленням інтересу до народного мистецтва й національної культури відновилося й писанкарство. У Косові, Коломиї та Вижниці навесні, перед Великодніми святами, народні майстри продавали писанки на ярмарках. Так стихійно виник писанкарський промисел, проте спочатку він не сягав далі Прикарпаття. У 70—80-х роках писанки як твори народного мистецтва експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок.

Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Писанки продаються на ярмарках, у художніх салонах. Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка в світі є символом нашого народу.



Зустріч з лікарем-фітотерапевтом

 

17 квітня 2013 року відбулась зустріч з лікарем-фітотерапевтом. Присутні мали змогу отримати цікаву інформацію про трави, ефірні масла та аромотерапію загалом. Дізнались переваги і недоліки рослинних ліків та способи виготовлення фітопрепаратів.

 

 

 

      Фітотерапія як одна з найбільш стародавніх медичних наук, зберігає в собі знання про цілющу силу рослин і з успіхом застосовує їх у лікуванні хвороб. Лікування травами ефективно і практично не має протипоказань. Стародавні травники говорили: «у лікаря є три знаряддя — слово, рослина і ніж».

 Способи виготовлення фітопрепаратів залежать від того, яка частина рослини при цьому використовується.
У одних рослин використовують тільки листя, в інших — квітки, у третіх — коріння. У різних травах вміст активних речовин і мікроелементів змінюється в залежності від ареалу їх зростання та сезону року.

Наприклад, бруньки і кору дерев збирають ранньою весною, а трави — на початку їх цвітіння, коли в рослинах міститься найбільша кількість корисних речовин.

В залежності від виду розчинника фіто екстракти можуть бути як спиртовими, так і на водній основі. Вибір розчинника істотно впливає на лікувальні властивості одержуваного препарату: наприклад, масляна витяжка з трави сухоцвіту діє як ранозагоювальне, містить багато каротиноїдів, водна витяжка має гіпотензивну дію за рахунок вмісту в ній флавоноїдів.

Найчастіше в фітотерапії використовуються не настої окремо взятих рослин, а трав’яні збори, це дозволяє збільшити дієвість тих чи інших трав.

Ефірні олії широко використовуються не лише в медицині і ветеринарії, а й у народному господарстві — в харчовій, консервній, пар-фюмерній промисловості.

Одним з основних переваг лікування травами є отримання оздоровлюючого впливу не тільки на окремий орган, а й на організм в цілому.

Зачіска в бібліотеці

           6 березня 2013 року в нашій філії пройшов майстер-клас перукарського мистецтва, де всі бажаючі переглядали віртуальні майстер-класи і наочні, задавали запитання професіоналам і ставали красунями.
 

 

 

Витоки перукарського мистецтва беруть свій початок з глибокої стародавності. Відомо, що вже за 2-3 тисячі років до нової ери нашим предкам було властиво прикрашати свою зовнішність зачісками. Проходили століття, поступово людина вносила в створювані нею предмети, у тому числі в зачіску, свої уявлення про красу, що відбивають і її індивідуальний смак, і загальний естетичний ідеал, властивий конкретній епосі. Але одяг і зачіска являються також явищами утилітарними й соціальними. У різних народів сформувався свій стиль і певні традиції, пов'язані із природними умовами країни й положенням людини в суспільстві.

В моді завжди існували певні закони, але є одна азбучна істина, який підкоряється сучасна мода.

Мода модою, який би вона не була, але зачіску й стиль кожна людина може підібрати індивідуально. Щоб бути гарним і модним щодня, необхідно почувати себе комфортно довгий час, а не тільки в день відвідування перукарні.