Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце, полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить,
Христос воскрес!
Воістину воскрес!
Відсвяткувавши Великдень по домівках, наша бібліотека організувала конкурс паски, де кожен охочий міг оцінити кулінарний шедевр.
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце, полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить,
Христос воскрес!
Воістину воскрес!
Відсвяткувавши Великдень по домівках, наша бібліотека організувала конкурс паски, де кожен охочий міг оцінити кулінарний шедевр.


Немає коментарів:
Дописати коментар